АудиоПортал ИНФО

Приветствую всех!
Попалась на каком-то из форумов схема SRPP усилителя для наушников в гибридном исполнении на лампе 6Ф5П и MOSFET IRF740. Транзистор используется сугубо в виде активной нагрузки лампы в SRPP. Схема вроде бы без особых выкрутасов, поэтому решил на досуге ее собрать.
Сложности начались при испытании:
1. Один из каналов при включении сразу издает громкий вой примерно 2-3 сек., после этого тишина (транзистор сдох).
2. Второй канал Вроде бы звучал, но иногда выдавал какие-то щелчки и похрюкивания. Проблему решал перебором ламп.

Итак, первый канал, где так скоропостижно умер транзистор, был перепроверен на ошибки сборки. Вроде бы всё правильно. Транзисторы монтировались на радиаторах с термопастой. Проверил стабилитрон Д814Д (затвор-исток) - целый, но на всякий случай впаял новый. Перепроверил сопротивления делителя R5-R6, позже его спаял заново. Четыре транзистора умерли в этом канале в первые секунды включения. Я поднял руки и сдался...
Итак, вопросы: По какой причине так быстро умирали транзисторы? Параметры мосфета довольно серьезные по даташиту. Читал, что попадаются "левые" экземпляры и целые партии, но как тогда их отбирать? Перед монтажом транзисторы проверял пробником радиодеталей.

Порылся еще в поиске похожих схем. Нашел вот, так тут затвор подключен через 300-омный резистор. И супрессор вместо стабилитрона.
Пока у меня гипотеза, что тразисторы убивала высокая амлитуда сигнала с первого каскада на затвор, возможен такой вариант?

Так собі схема.
Шукайте за тегом "constant current sourse", "CCS".
Як приклад https://www.bartola.co.uk/valves/2017/0 ... ted-rev06/

_________________
ХИРЭ

Так это был возбуд, который и убивал транзистор.

Ще б пак! Польовик в активному режимі. Марне намагання отримати гіратор, сподіваючись на те, що зміщення на затворі надасть очікуваний струм, та ще й стабільний. Тут польовик взагалі не має зворотного зв’язку зі струмом лампи, а при крутизні сучасних мосфетів в межах хоча б одиниць ампер на вольт він влетить в насичення і гаплик всьому.

_________________
ХИРЭ

Натомість, якщо бажання не зникне, пропоную діяти за таким планом.

Тимчасово замініть лампу амперметром із резисторами (виділено пунктиром). Зміщення на затвор подайте з потенціометра RPV1. Загальний опір подільника (R5-RPV1-R6) розраховуйте таким чином, щоб в точці А була напруга у приблизно наведених межах. Можна трохи більше, стабілітрон все зробить. Супресор за принципом - майже той же стабілітрон, хай вас це не дивує. Виведіть RPV1 в крайнє положення до виводу 3, щоб на затворі було мінімум напруги. Подайте анодне і потенціометром RPV1 встановіть струм на міліамперметрі в межах приблизно 25мА. Це значення відповідає струму лампі при зміщені на сітці -20В. Навіть якщо польовик відкриється повністю, струм не перевищить десь 60мА, що для нього буде безпечно. Далі встановлюйте лампу і за потребою дуже обережно повторіть налаштування контролюючи струм лампи. Відкриття польовика при збільшені напруги на затворі дуже швидке, а струм при цьому може сягати ампер (скільки живлення вистачить). Зверніть увагу на конденсатор С5. Має бути якісним з малим струмом витоку. Польовик повинен мати якнайменше значення ємності затвору, інакше буде завал на високих. Взагалі схема вкрай мінімалістична, можуть бути прояви нестабільності, бо залежна від режимів за постійним струмом.

_________________
ХИРЭ

Дякую за слушну пораду! Буду експериментувати далі!

Для продовження я б пропонував використовувати DN2540. Відрізняється від 740-го принципово тим, що він має вбудований канал на відміну від індукованого в 740-му. Це означає, що 2540 має на порядок меншу ємність затвору а при нульовому зміщені затвору вже проводить струм. В нього менша крутизна, простіше встановити необхідний струм. В 740-му крутизна типово в межах 6 сіменсів, це вельми, м’яко кажучи, не мало, а для таких використань ну вже багато (6мА/мВ = 60мА/10мВ). Важко впіймати 25мА, а ще важче утримати. Гіратор на ньому матиме велику крутизну, але на мій погляд збиткову. При цьому ємність затвору під півтори тисячі пік - ну це занадто. Порівняйте параметр Forward Transconductance в обох (Сіменс = Ампер/Вольт). 0,325сім (А/В) проти 5,8А/В (сім)). Єдине, що потрібно, перерахувати подільник на затвор, щоб відносно витоку було в межах від -2В до +2В. Згідно графіка робоча точка десь -0,5В +/-.
В першій наведеній схемі на затворі взагалі якесь нереальне значення, по моїм підрахункам в районі 55В. Звісно стабілітрон відсіче зайве, але +12В на затворі - польовик відкритий повністю, залишається резистор 150 Ом і ще кілка ом для аноду. Друга схема більш доречна, там на затворі в межах 4,2В, це вже якось більш притомно.

_________________
ХИРЭ

Итак, когда улеглась скорбь по четырем безвременно умершим полевикам, решил продолжить испытания усилителя с учетом рекомендаций коллег.
Первым делом, подобрал конденсатор 0,47 мкф с наименьшим током утечки.
Второе - впаял резисторы 300 Ом к затвору, как было видно на второй схеме в этой ветке.
Усилитель заработал, уже без похрюкиваний, воя и вылета полевиков.
Усиление сильно избыточно. Но сам звук своеобразный. Даже без воспроизведения - шум как сыпется песок (или жарится картошка), очень напомнило советские транзисторные усилители. Насколько понимаю, это так "благородно" звучат триоды лампы 6Ф5П. Можно, конечно, попробовать, подобрать наименее шумные лампы, тем более, что они выпускались двумя заводами. Или, конечно же, буду рад услышать рекомендации, как с этим побороться другими способами.
В целом, опыт применения полевиков в ламповой технике, конечно, получился!