Дякую за відповідь! Мені вже здавалося ніхто не читає взагалі...
Так, привід шпінделя - прямий, на валу крокового двигуна, але регулювання
його обертів покраще вашого "звичайного". Двигун потужний,
кроки не пропускає, відповідно - енкодер на валу - не потрібен.
Так само і з траверсою, все жорстко рахується. Двигун запускається плавно,
з прискоренням, я б сказав - аж занадто. Мікрокрок на шпінделі 16х, на траверсі
8х, але це все можна підкручувати, звісно драйвером - але імпульси все одно
треба генерити софтово. Чув і знаю від дідусів про "педаль" - не моє, дякую, хоча
на ардуїні і її без проблем реалізувати
Може одного дня, місце в контроллері
є і вхід АЦП вільний теж.
Я знаходжу дико зручним можливість повільного запуску, вкладання перших витків
а далі додавання обертів з енкодера, а не з педалі. Тому що цю саму швидкість можна
динамічно регулювати, а не тримать педаль... А на кінці шару травеса
сама встає (ну або ні ), кнопочка - і пішла далі. Швидкість весь час регулюється,
а встановлену станок тримає сам.Ну і на рахунок відставання: ВІДНОСНЕ відставання
дійсно ОК, за умови, що сама подача всеж точна. До тогож це функція відстані від
ролику до поверхні намотки, менша відстань - менше припуск, а також сили натягу
проводу. Але встановлення неправильного кроку таки призводить до налягання
витків один на другий, а з правильним кроком - ні. Загалом, враження від роботи зі
станочком набагато більш "аналогові", ніж здавалося б.
І ще одне: якщо планується мотати дротом приблизно до 0.6-0.65мм, то для шпінделя
буде достатньо і звичайного Nema17, за умови шоб не городити всякі передачі.
Ну і ардуїно, принципово.Тому що це якраз робота для нього, більшого сюди
в принципі не треба, а я прихильник розумного мінімалізму в технологіях.
Швидкодії достатньо, ніг - якраз, памяті - 2/3 ще вільні, то для чого городити
щось фундаментальніше? У мене в загашнику лежить парочка esp32-x,
декілька RPi Pico, але то все лишнє, коли атмеги вистачає на 120%. До того ж
ардуїновський С++ варто тримати на пері. Маю на планах ще додати можливість
встановлення початкового напрямку траверси в ручному режимі, а так, в цілому,
программа досить таки визріла, доганяв її з допомогою ШІ
Gelert писал(а):
Вправна річ!
Сам давно вже розмірковую над цією темою. Верогідно головний привод у вас теж кроковий? Мені більш подобається простий колекторний, із плавним регулюванням обертів від педалі ногою (мабуть звичка із давніх часів). Майже завжди починаю намотку притримуючи оберти рукою, так краще контролювати стан міжшарової ізоляції або вкладанні виводів або відводів в обмотці.
Зробити на колінці кодер на 512 крокув зараз не проблема, із кроком гвинта вкладчика 0,5мм ось і 0,001мм. Брезингхема для цього якщо і використовувати, то для корекции на 10 витках і на всій довжині шару, більш і не знадобиться. Код у нього короткий, окремим войдом планував. Зараз на ринку кодер на 1024 не проблема, я вже не кажу про 4096, або навіть більше. Ще була думка прикрутити навіть вузел від оптичної миші по юсб, але код під юсб так і не написав. Мікрокрок для подачі — зараз жве майже апаратна річ окремим драйвером.
Ще мені бачиться актуальним запис поточного стану, при зникнені живлення чи ще чогось аварійного, кинути дані в якусь пам’ять енергонезалежну.
Ардуіно не юзав, для мене краще STM, їх різних зараз, і писати на сі мені зручніше і IDE від ST подобається.
А клавіатуру я б залишив, хай і разом із вакодером. Айтуси на дисплей для мене зараз майже норма. На таких швидкостях не має проблем.
Ще ось таке. Відставання вкладача на десятку-дві зазвичай не викликає проблем при діаметрах порядку більше 0,2мм. Навіть, при товстих дротах, відставання і білше цього допомогає витримувати належну щільність вкладання в шарі.
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
.